Прислів’я та приказки.

Тема: прислів’я та приказки. Народне уявлення про довкілля та моральні норми українського народу

Мета: поглибити знання учнів про жанри усної народної творчості; збагатити їхнє мовлення народними перлинами – прислів’ями та приказками; вчити розрізняти поняття приказка і прислів’я; показати, як у них відобразилася народна мудрість, життєвий досвід, уявлення українців про довкілля; розвивати творче мислення, кмітливість, уміння оцінювати моральні вчинки, якості; вчити дітей користуватися прислів’ями у своєму мовленні; виховувати почуття гордості за Вітчизну, її культурну спадщину; з’ясувати роль звичаїв і традицій у формуванні духовної культури українців.

Тип уроку:інтегрований урок засвоєння нового матеріалу (українська література – етика - народознавство).

Обладнання:хліб-сіль, вишиті рушники, український віночок, калина, вербові гілочки, плакати із написами прислів’їв і приказок, роздатковий матеріал – картки із завданнями для групової роботи, виставка збірок приказок і прислів’їв.

Епіграфи: У прислів’ях правди шукай.

Нар. творч.

Прислів’я вчить, як на світі жить.

Нар.творч.

Словничок нових слів

Етнічна культура – культура якогось народу, його традиції.

Етнос – стійка соціальна група людей, яка сформувалася історично.

Випереджувальні завдання: Учнів об’єднано у групи «народознавців-фольклористів». Вони мають записати прислів’я, пов’язані з календарною обрядовістю:

1. Новорічні свята (Різдво Христове, Василя, Водохреща);

2. Стрітення, 40 святих;

3. Великдень, Вербна неділя;

4. Трійця, Івана Купала;

5. Обжинки, Спаса;

6. Здвиження, Покрова.

Хід уроку

Слово вчителя. Українська народна творчість – це колективний витвір багатьох аоколінь. Упродовж тисячоліть вона була чи не єдиним засобом узагальнення життєвого досвіду народу, живим утіленням його мудрості. Народні ідеали. Мрії, прагнення, осмислення минулого – все це закарбувалося в усній народній творчості, через яку ми спілкуємося з давніми поколіннчми.

I.      Етап орізнтації.

Бесіда

1.                Яку ще назву має усна народна творчість? (Фольклор)

2.                Що ви знаєте про слово фольклор? (Це слово запозичене з англійської мови і в перекладі означає «народна мудрість».)

3.                Назвіть основні жанри фольклору. (Казки, легенди, перекази, загадки, прислів’я, приказки, пісні, думи, байки, усмішки, анекдоти.)

4.                З якими жанрами фольклору ви вже ознайомилися? (Міфи, легенди, казки, загадки.)

«Мозкова атака». Що найчастіше уславлювали українці в народних казках? А що осуджували?

Висновок.Казки – це школа народної моралі. Але не тільки казки вчать нас дотримуватися моральних правил і норм. У прислів’ях та приказкахнарод звкврбував найвлучніші й найдотепніші мудрі поради.

Робота з епіграфом. Прочитайте крилаті вислови – епіграфи до уроку. Поміркуйте, що вони означають.

·      Прочитайте записані прислів’я. якими з них можна схарактеризувати основну думку казки?

Добро стратиш – наживеш, честь утратиш – пропадеш («Про правду і кривду»); Не багатство красить людину, а розум («Мудра дівчина»); Дерево міцне корінням, а людина – друзями («Летючий корабель»); Справжнє щастя завжди попереду («Про жар-птицю та вовка»).

II.   Етап цілевизначення та планування діяльності

Слово вчителя. Український письменник Олесь Гончар так сказав про народне слово: «Багатовіковий досвід трудового люду, його творча снага, сила духу, біль і гнів, боротьба, страждання, мрії – усе це зафіксоване в слові, в народній пісні, думі, прислів’їв і повнозерному народному афоризмі». На сьогоднішньому уроці ми, вивчаючи прислів’я і приказки, переконаємося у слушності вислову: «Прислів’я вчить, як на світі жить».

Оголошення теми уроку

Цілевизначення. Ознайомтеся з переліком знань і вмінь, пов’язаних із темою уроку. Випишіть їх у чотири колонки і сформулюйте цілі опрацювання. Доповніть їх влісними.

·      Жанри української народної творчості: прислів’я і приказки.

·      Розрізняти прислів’я і приказки.

·      Коментувати зміст прислів’їв.

·      Використовувати прислів’я і приказки у мовленні.

·      Оцінювати моральні вчинки, якості людей, послуговуючись крилатими висловами.

Знаю	Умію	Дізнаюся	Навчуся

Слово вчителя. Нагромаджений віками народний досвід – це традиції, звичаї, моральні основи й духовні цінності. Зберегти й передати його наступним поколінням допомагає слово. Українські прислів’я – це зібрання народних знань, поглядів на людину й суспільство, оцінка людських учинків за моральними критеріями. Що шанували наші предки і що осуджували. Як вони влаштовували своє повсякденне життя – дізнаємося, вивчаючи ці «скарби нашої мови і народного досвіду» (І. Франко).

III.                      Етап реалізації плану діяльності.

Розігрування діалогу. (За підручником: Данилевська О., Пометун О. Етика. 5 клас. – К., 2006.- с.92.)

Прокоментуйте діалог між Богданом і Олесею, запропонуйте свій варіан проблеми. Поміркуйте, що намалювали б ви.

Асоціативне малювання. Доберіть по 5-6 означень до слів родина, батьківщина, земля, мова, праця, хліб. Яке місце цих понять у традиціях і звичаях нашого народу? Готуючись до відповіді, скористайтеся прислів’ями.

За рідний край і життя віддай. Прийшов жити в інший край – іншу шапку надівай. Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина. У чужий край не залітай, щоб крилечка мати. Як є хліба край, то й під вербою рай. Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину. Надія у Бозі, коли хліб у стозі. Хліб святий – тато, а мудрість – мати. Батько достатку – праця, мати – земля. Без господаря земля – кругла сирота. Вогонь сильний, вода – від нього сильніша, земля - від них обох, а працьовита людина – від усього. Рідна земля і в жмені мила. Там земля мила, де мати породила. Як є батько й ненька, то й шкоринка смачненька. Одна мати – вірна порада. Матір ні купити, ні заслужити. Красна мова находить добрі слова. Добре слово краще за цукор і мед.

Робота з картками у групах. Виберіть ті картки, на яких зазначено моральні чесноти , втілені в українському звичаї зустрічати гостей хлібом-сіллю. Доберіть із поданих потрібні прислів’я, які характеризували б цей звичай..

Гостинність

Щедрість

Щирість

Привітність

Доброго чоловіка хлібом-сіллю вітають, а злого оминають. Клади перед людьми хліб на столі, будеш у людей на чолі. Без солі, без хліба немає обіду. Паляниця – хлібові сестриця. Веселий гість – дому радість. Гість лави не засидить, ліжка не залежить.

·      Розкажіть, як ви розумієте поняття гостинність. За потреби скористайтеся поданою інформацією. Відповідаючи, вживайте щойно опрацьовані прислів’я.

Гостинність українців відобразилася у численних приказках: Пошли, Боже, гостя, то й хазяїну добре; Гість – на щастя; Клади перед людьми хліб на столі, будеш у лбдей на чолі. Вважалося, що гість приносив у дім добробут і щастя. Якщо гість нагодився під час обіду, його неодмінно саджали за спільну трапезу. Етичною нормою для гостя було покуштувати кожної страви, а на закінчення подякувати за хліб-сіль. Якщо ж гість з’явився в інший час, його частували найкращим, що було в хаті.

Запрошені гості завжди приходили на обід. Господиня вважала справою честі нагодувати й напоїти гостей, щоб вони лишилися задоволеними. При цьому годилося припрошувати до кожної страви: Прошу покірно: чим багаті, тим і раді, вибачайте! Форма частування також відігравала неабияку роль. До кожного гостя господиня мала підійти з припросинами, інакше вони лишалися невдоволеними: Було що їсти й пити, та принуки не було. За гостиною завжди спілкувалися, а в свята співали застільних пісень. Погано жилося тим, у кого нема що їсти, нема пити, нема й роду, щоб поговорити. Поважали гостей, які любили і вміли добре поїсти, і зневажали тих, котрі їли мало й погано: Такий з нього їдець, як горобець; Як хто їсть, так і робить.

Співчуття викликали старці, жебраки, прочани, убогі каліки, що жили милостинею. Їх вважали «Божими людьми», жаліли, не відпускали без подаяння: шматка хліба з цибулею чи часником, шматка сала чи жмені пшона.

Робота з підручником. Прочитати теоретичний матеріал про прислів’я у підручнику. З’ясуйте відмінність між прислів’ям і приказкою. Визначення обох понять запишіть у зошити.

Гра «Склади ціле».Робота у групах. Учитель роздає кожній групі частинки пазла, на чких записано основні ознаки прислів’їв, а також невластиві їм (зайві) характеристики. Учні мають скласти цілісний малюнок, дібравши потрібні частини, а зайві вилучити. Контрольна група працює біля дошки.

Узагальнення народного досвіду. Віршована форма. Повчальність. Невелика кількість персонажів. Стислість і ємкість висловлювання. Зіставлення явищ на основі подібності. Влучність і поетичність. Використання у прямому і переносному значенні. Своєрідна будова (зачин, кінцівка). Фантастичні елементи. Малий обсяг. Одночасне виникнення слів і мелодії.

Лексичне спостереження. Робота у групах.

Прочитайте записані на картках прислів’я і приказки. Визначте, які з прислів’їв мають пряме, а які переносне значення. Згрупуйте їх окремо.

1 варіант

Ганятися за двома зайцями. За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш. На долото рибу ловить.

2 варіант

Добре там живеться. Де гуртом сіється й ореться. У гурті й комар сила. Чужими руками жар загрібати. Чужими руками жар загрубати легко.

3 варіант

За ніс водити. Мудрий не дається за ніс водити. Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а дає. У ремесла золоте дно.

·      Про які традиційнй заняття українців згадано в цих прислів’ях?

Лінгвістичне конструювання. Із записаних на дошці слів складіть прислів’я. запишіть і прокоментуйте їхній зміст.

Людьми, людиною, межи, будь.

Стережись, огню, лихої, людини, як.

Сонце, матері, без, і, не, гріє.

Повторити, не, приклад, і, соромно, добрий.

Лихо, по, тихо, добро, світі, не, ходить.

Похвали, само, гідне, хвалить, добро, себе, не, а, зло.

Робота з підручником. Прочитайте прислів’я з підручника літератури і поясніть, визначте тему кожної групи, доберіть відповідні заголовки.

Робота у групах.Розподіліть подані прислів’я відповідно до цінностей, які вони утверджують. Придумайте заголовок до кожної групи афоризмів. (ці заголовки ячитель визначить як можливі теми для домашнього твору).

Любого гостя влітку шанують медком, а восени молочком.

Кожен край має свій звичай.

Рідний край, як рай, а чужа країна, як домовина.

Без труда нема плода.

Матір ні купити, ні заслужити.

Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

За рідний край життя віддай.

Світ один, та різні звичаї.

Веселий гість – дому радість.

Маленька праця краща за велике безділля.

Хто батька-матір зневажає, той добра не знає.

Батьківщина – всім матерям мати.

Що город, то норов, що село, то звичай.

Чим хата багата, тим і гостям рада.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Звіт «народознавців-фольклористів». Учні читають і коментують прислів’я та приказки до народного календаря, що їх аони дібрали вдома, виконуючи випереджувальне завдання. Решта класу записує ті, що найбільше сподобалися, в зошити.

·      Поміркуйте, які чесноти в Україні шанують найбілше. Прочитайте про це в підручнику з етики (ст. 93). Випишіть у зошити наведені в повідомленні прислів’я. прокоментуйте їх.

Слово вчителя. Видатний український поет і мислитель Іван Франко зробив вагомий внесок у справу збирання і збереження «скарбів нашої мови і народного досвіду» - так він називав прислів’я. У своєму дослідженні, присвяченому «приповідкам» (проислів’ям), він звертається до наступних поколінь із напучуванням «не покидати й далі своїх заходів коло збирання тих коштовних перлин». Воно стосується й кожного з нас. Готуючись до уроку, ви розпочали збирати й записувати ці перлини. Продовжуйте цю справу. А найголовніше – послуговуйтеся ними в повсякденні. Бо «приповідка, як монета: поки в обігу, кожний знає її ціну» - сказав Іван Франко. Влучно і доречно вжите прислів’я робить мовлення гарним, багатим і виразним, а думку – глибокою і місткою.

IV.Контрольно-оцінювальний етап. Погляньте на таблицю знань і вмінь, яку ви заповнили на початку уроку. Який вигляд вона має зараз? Покпжіть стрілочками, чого ви навчилися і що тепер знаєте.

V.   Підсумкове запитання.

Чи правду кажуть, що «прислів’я вчить, як на світі жить» ?

Домашнє завдання.

Скласти усне оповідання, узявши за тему один із заголовків, що їх ви дібрали до груп прислів’їв.